Громадська організація «Місто Cили» направила Міністру юстиції України повторне звернення з вимогою уніфікувати практику державних реєстраторів. Проблема стосується десятків, якщо не сотень тисяч українців, які не можуть зареєструвати права на нерухомість і отримати компенсацію за знищене або пошкоджене житло через недоступність паперових архівів БТІ.

Суть проблеми
Права власності, оформлені до 2013 року, часто фіксувалися лише на паперових носіях БТІ. Якщо цих даних немає в електронних реєстрах, держреєстратори роблять запит до БТІ. Однак архіви багатьох бюро (зокрема і на Херсонщині) залишилися на окупованих територіях, у зоні бойових дій або були знищені через підрив Каховської ГЕС. Через відсутність відповіді заявникам масово відмовляють у реєстрації, блокуючи доступ до державних компенсаційних механізмів.
Чому знадобилося друге звернення?
У березні 2026 року Мін’юст відмовив у задоволенні першого звернення, пославшись на відсутність висновку Верховного Суду щодо правильного застосування норм закону. Але вже на сьогодні такий висновок було сформовано у Постанові від29 червня 2026 року у справі №200/5158/25.
Оскільки рішення касаційного суду є обов’язковим не тільки для сторін справи, а й для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права – пункт 3 частини 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», організація просить міністерство вирішити проблему централізовано, звільнивши громадян від необхідності роками захищати свої права в судах.
Позиція Феміди
Касаційний адміністративний суд дійшов висновку, що обов’язок реєстратора запитувати відомості не є безумовним. Запит до БТІ слугує не для встановлення самого права (яке підтверджується правовстановлюючим документом із відміткою БТІ), а для перевірки відсутності суперечностей із уже зареєстрованими правами.
Неможливість отримати відповідь через втрату архіву не є окремою підставою для відмови в реєстрації, адже перелік таких підстав у частині першій статті 24 Закону є вичерпним.
Що пропонує ГО «Місто Сили»?
1. Надати державним реєстраторам чіткі роз’яснення з урахуванням постанови Верховного Суду у справі № 200/5158/25.
2. Переглянути раніше надані роз’яснення та враховувати нову судову практику під час розгляду скарг у сфері держреєстрації.
3.Провести спільну робочу зустріч або круглий стіл
для практичного вирішення проблеми.
«Національна стратегія у сфері прав людини визнає принцип
людиноцентричності на ряду з верховенством права і справедливістю. Цей крок важко переоцінити, адже людина, її права і свободи мають залишатись в серці будь-якої системи, навіть, під час війни. Тому, якщо закон можна зрозуміти по-різному, перевагу має те його тлумачення, яке захищає людину, а не перекладає на неї наслідки війни. Верховний Суд обрав саме таку позицію. Тепер важливо, щоб її почув кожен державний реєстратор», — наголошує голова ГО «Місто сили», адвокат Євген Гілін.
