Справи про позбавлення батьківських прав належать до однієї з найскладніших категорій сімейних спорів, адже вони безпосередньо стосуються прав та інтересів дитини. У цій статті адвокат, юрисконсульт ГО «Місто Сили» Наталія Хлєбникова відповідає на найпоширеніші запитання, які виникають у тих, хто звертається до суду з позовом про позбавлення батьківських прав. Роз’яснюємо підстави та порядок такої процедури, хто має право подати позов і які правові наслідки матиме відповідне судове рішення.
Що означає позбавлення батьківських прав?
Позбавлення батьківських прав – це передбачений законом крайній захід впливу на матір або батька, які не виконують чи неналежним чином виконують свої батьківські обов’язки, що застосовується виключно за рішенням суду та лише за наявності підстав, визначених статтею 164 Сімейного кодексу України.
Хто може звернутися до суду із позовом про позбавлення батьківських прав?
Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
У яких випадках можуть позбавити батьківських прав?
Відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України, підставами для позбавлення батьківських прав є випадки, коли мати або батько:
- Не забрали дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини та протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування.
- Ухиляються від виконання батьківських обов’язків, зокрема, не займаються вихованням дитини, не створюють їй безпечні умови життя та/або не забезпечують здобуття дитиною повної загальної середньої освіти.
- Жорстоко поводяться з дитиною, зокрема застосовують фізичне чи психологічне насильство, принижують дитину або створюють для неї небезпечне середовище.
- Мають хронічну алкогольну або наркотичну залежність, що негативно впливає на виконання ними батьківських обов’язків та життя дитини.
- Експлуатують дитину, примушують її до жебракування, бродяжництва або використовують дитину в інших формах експлуатації.
- Засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
За окремими підставами (ухилення від виконання батьківських обов’язків, хронічний алкоголізм чи наркоманія, експлуатація дитини) мати або батько можуть бути позбавлені батьківських прав лише у разі, якщо вони досягли повноліття.
Важливо! Сам факт розлучення або проживання окремо від дитини не є підставою для позбавлення батьківських прав.
Як відбувається процедура позбавлення батьківських прав?
Позбавлення батьківських прав здійснюється виключно в судовому порядку. Така справа розглядається за правилами цивільного судочинства з обов’язковою участю органу опіки та піклування.
Етапи процедури позбавлення батьківських прав:
- Підготовка документів та доказів. Особа, яка має право звернутися до суду, збирає докази, що підтверджують наявність підстав для позбавлення батьківських прав, передбачених статтею 164 Сімейного кодексу України.
- Подання позову до суду. Позовна заява подається до місцевого загального суду за місцем проживання дитини. До позовної заяви додаються всі наявні докази.
- Звернення до органів опіки та піклування. Орган опіки та піклування проводить обстеження умов проживання дитини, з’ясовує обставини справи та надає суду письмовий висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав. Такий висновок є важливим доказом, однак не є визначальним для суду.
- Судовий розгляд. Суд досліджує всі подані сторонами докази, заслуховує пояснення учасників справи, за необхідності допитує свідків, враховує висновок органу опіки та піклування, а також думку дитини, якщо вона може її висловити.
- Ухвалення рішення. Якщо суд встановить наявність передбачених законом підстав та дійде висновку, що позбавлення батьківських прав відповідає найкращим інтересам дитини, він ухвалює рішення про позбавлення батьківських прав. Одночасно суд вирішує питання про стягнення аліментів на дитину.
Після набрання рішенням суду законної сили воно є обов’язковим до виконання, а батько або матір втрачає права, пов’язані з батьківством, за винятком обов’язку утримувати дитину.
Які докази потрібно надати суду?
Чіткого та вичерпного переліку доказів, необхідних для позбавлення батьківських прав, законодавство не встановлює. У кожній справі коло доказів визначається індивідуально залежно від підстав позову, обставин справи та того, які саме факти необхідно довести.
Доказами можуть бути:
- характеристика матері або батька;
- висновок органу опіки та піклування;
- документи, що підтверджують несплату аліментів;
- рішення судів, постанови про притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності;
- медичні документи;
- акти обстеження умов проживання дитини;
- довідки та характеристики із закладів освіти;
- показання свідків;
- фото-, відеоматеріали, електронне листування, повідомлення, аудіозаписи та інші докази, які підтверджують ухилення від виконання батьківських обов’язків, жорстоке поводження з дитиною або інші обставини, передбачені статтею 164 Сімейного кодексу України.
Водночас, жоден із наведених доказів сам по собі не є вирішальним. Суд досліджує та оцінює всі надані докази у їх сукупності, перевіряє їх належність, допустимість, достовірність і взаємозв’язок. Лише після всебічного дослідження всіх обставин справи суд вирішує, чи є наданих доказів достатньо для висновку про наявність підстав для позбавлення батьківських прав, зокрема про неналежне виконання матір’ю або батьком своїх обов’язків щодо виховання дитини.
Чи достатньо для задоволення позову про позбавлення батьківських прав того, що батько або мати не платить аліменти?
Ні. Сама по собі наявність заборгованості зі сплати аліментів не є автоматичною підставою для позбавлення батьківських прав. Суд оцінює не лише факт несплати аліментів, а й загальну поведінку матері або батька щодо дитини. Під час розгляду справи суд з’ясовує, чи бере особа участь у вихованні дитини, чи підтримує з нею спілкування, чи цікавиться її здоров’ям, навчанням, розвитком, чи надає матеріальну та моральну підтримку, а також чи виконує інші батьківські обов’язки. Заборгованість зі сплати аліментів є лише одним із можливих доказів у справі, але сама по собі не свідчить про наявність підстав для позбавлення батьківських прав. Остаточне рішення суд ухвалює лише після всебічної оцінки всіх обставин та доказів у їх сукупності.
Чи враховується думка дитини?
Так. Відповідно до статті 171 Сімейного кодексу України, дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана під час вирішення спору про позбавлення батьківських прав. Закон не визначає конкретного віку, з якого думка дитини підлягає обов’язковому врахуванню. Суд оцінює, чи досягла дитина такого віку та рівня розвитку, що здатна самостійно висловити свою позицію. На практиці найчастіше суди заслуховують дітей починаючи приблизно з 10-річного віку, однак це не є обов’язковою вимогою закону. Верховний Суд неодноразово наголошував, що думку дитини слід з’ясовувати в будь-якому віці, якщо вона здатна її висловити (Постанова ВС від 28.10.2020 у справі № 241/47/19, Постанова ВС від 25.03.2019 у справі № 165/2240/16-ц).
Які наслідки має позбавлення батьківських прав?
Відповідно до статті 166 Сімейного кодексу України, особа, позбавлена батьківських прав:
- втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов’язків щодо її виховання;
- перестає бути законним представником дитини;
- втрачає право на пільги та державну допомогу, що надаються сім’ям з дітьми;
- не може бути усиновлювачем, опікуном або піклувальником;
- втрачає право в майбутньому вимагати від дитини утримання, право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, а також право на спадкування після дитини у випадках, коли такі права ґрунтуються на батьківстві;
- втрачає інші права, що ґрунтуються на спорідненості з дитиною.
Водночас, позбавлення батьківських прав не звільняє особу від обов’язку утримувати дитину. Якщо під час розгляду справи суд задовольняє позов про позбавлення батьківських прав, він одночасно вирішує питання про стягнення аліментів на дитину. Якщо законний представник дитини відмовляється отримувати аліменти, суд може постановити перераховувати їх на особистий рахунок дитини, відкритий у банку. Отже, позбавлення батьківських прав означає втрату більшості прав щодо дитини, однак не звільняє від обов’язку її матеріально утримувати.
Чи може дитину після цього усиновити ігша людина?
Так. Позбавлення одного або обох батьків батьківських прав створює юридичні передумови для усиновлення дитини іншою особою. Водночас саме по собі рішення суду про позбавлення батьківських прав не означає автоматичного усиновлення.
Усиновлення можливе лише за рішенням суду та за умови дотримання всіх вимог, передбачених Сімейним кодексом України. Суд перевіряє, чи відповідає усиновлення найкращим інтересам дитини, чи відповідає кандидат в усиновлювачі встановленим законом вимогам, а також враховує висновок органу опіки та піклування та інші обставини, що мають значення для справи. Отже, після позбавлення батьківських прав дитина може бути усиновлена іншою особою, однак лише після проходження окремої процедури усиновлення та за умови, що таке усиновлення відповідатиме найкращим інтересам дитини.
Чи можливо поновити батьківські права?
Так. Особа, позбавлена батьківських прав, може звернутися до суду з позовом про їх поновлення, якщо змінила свою поведінку та обставини, які були підставою для позбавлення батьківських прав. Водночас поновлення батьківських прав не допускається, якщо дитина вже усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним. Зазначене прямо передбачено статтею 169 Сімейного кодексу України.
Скільки триває судовий розгляд?
Єдиного строку розгляду таких справ законодавством не встановлено. Справи про позбавлення батьківських прав, визначення місця проживання дитини, встановлення опіки та інші сімейні спори цієї категорії є складними, оскільки потребують всебічного дослідження обставин, збору та оцінки значного обсягу доказів, участі органу опіки та піклування, а в окремих випадках – проведення експертиз, допиту свідків та витребування додаткових доказів. З огляду на судову практику, розгляд таких справ зазвичай триває від шести місяців, а у більш складних випадках – понад рік. Тривалість розгляду також залежить від процесуальної поведінки учасників справи, своєчасності подання доказів та завантаженості суду.
Чи можна позбавити батьківських прав через те, що один із батьків перебуває за кордоном?
Сам по собі факт перебування матері або батька за кордоном не є підставою для позбавлення батьківських прав. Суд оцінює не місце проживання особи, а те, чи виконує вона свої батьківські обов’язки: чи підтримує зв’язок із дитиною, бере участь у її вихованні, цікавиться її здоров’ям, навчанням і розвитком, а також чи забезпечує її матеріально. Якщо ж перебування за кордоном супроводжується повним ухиленням від виконання батьківських обов’язків, такі обставини можуть бути враховані судом разом з іншими доказами.
Важливо! Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом. Суд застосовує його лише тоді, коли встановить, що іншим способом захистити права та інтереси дитини неможливо. У кожній справі суд оцінює всі обставини в сукупності, а першочерговим критерієм залишається забезпечення найкращих інтересів дитини.
Увага! Якщо ви потребуєте юридичної допомоги, звертайтеся до юристів ГО «Місто Сили» і отримайте консультацію БЕЗКОШТОВНО:
Тел: +38-095-216-46-11 (Пн–Пт, 09:00–18:00)
Телеграм-бот: https://t.me/mistosyly_bot
Електронна скринька: [email protected]
Сайт: https://mistosyly.org/pravova/
Активності здійснюються в межах проєкту “Посилення постраждалих від війни громад України через місцеві ініціативи (EMPOWER), що фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) спільно з Генеральним Директоратом Європейської Комісії з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги та реалізується Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ.